- розпаскуджений
- -а, -е, розм.1) Дієприкм. пас. мин. ч. до розпаскудити.2) у знач. прикм. Який розпаскудився, набув поганих нахилів, звичок; розбещений, зіпсований.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
розпаскуджений — дієприкметник розм … Орфографічний словник української мови
розпаскудженість — ності, ж. Абстр. ім. до розпаскуджений … Український тлумачний словник
розпущений — (недисциплінований, свавільний унаслідок чийогось потурання), розбещений, розпаскуджений, зіпсований, зіпсутий … Словник синонімів української мови
роз... — Слова лемківськоі говірки з префіксом роз в більшості мають те саме звучання, що й в укр. літерат. мові, і відрізняються від них тільки наголосом, напр.: розахатися, розахкатися, розбагнений, роздав[лений], розбесідуватися, розбещений,… … Словник лемківскої говірки